Процес виламування старих вікон триває недовго, і справитися з цим насправді може лише одна людина.
Вся процедура встановлення вікна та балконного блоку зайняла біля трьох годин.
Результат цього дня помітний. Тільки дихати важкувато – протягом доби рами не можна відчиняти, адже монтажна піна ще не застигла, і рами можуть перекоситися.
Та це дрібниці, головне – зимою з вікон тягнути не буде!
24.09.06
Спальня та кабінет переїхали на кухню.
Вдень матрац піднімається, а постіль просто збирається в сумку, інакше до плити, столу та холодильнику дістатися просто неможливо – королівство малувате.
А ми тим часом переходимо у кімнату й починаємо все з початку – перший шар стяжки (але вже в кімнаті). Тепер ми стали трохи розумніші та досвідченіші, тому працюємо не поспішаючи, частинами: вчора шматочок...
Сьогодні шматочок...
До того ж, площа кімнати суттєво більша, горизонталь витримувати набагато складніше. Тому орієнтуємося по мітках, зроблених на стінах. Потім ми, звичайно дізнаємося, як все це робити правильніше та простіше. Але це буде потім, і це буде зовсім інша історія.
А поки що площа стяжки стає все більшою, а матеріалів дедалі меншає. І ми кожного разу намагаємось вгадати, чи вистачить нам цементу та піску, чи правильно ми зробили розрахунок.
Як ви вважаєте, скільки людей тут працювало?
А ось і не вгадали! Лише двоє!
28.09.06
Кілька днів вимушеної перерви у будівельних роботах, і ще одне зусилля наших виснажених тіл дало ось такий результат:
30.09.06
Останній бій – найважчий... Але попереду вся субота, а потім ще й неділя. Треба викластися максимально.
Отже, ще шматочок...
Цей маленький клаптик плити, що поки що визирає з-під стяжки, викликав у нас таке захоплення, яке прийнято називати "телячим". Не знаю, які відчуття бувають у телят, але розуміння того, що робота, яка здавалася нескінченною, може все ж таки невдовзі закінчитися, викликало бажання кричати та стрибати від радості.
Ми, звісно, молодці, але зупинятися не збираємося. Перекидаємо дошку у коридор і знову видаємо з себе пташок, які носять у дзьобиках відра з водою та розчином.
З чистою совістю пообідали і перейшли до наступної (вже невідомо якої за номером) частини "Марлезонського балету".
01.10.06
Після вчорашньої ударної праці ледве пересуваємося, але є таке слово – "треба"...
А ось і результат сьогоднішніх зусиль:
Не так багато, як вчора, але верхній шар стяжки йде повільніше та важче, це ми вже знаємо із власного досвіду. Потрібно возитися з рівнем, розгладжувати. А якщо немає професійних інструментів, як у нас, то завдання суттєво ускладнюється.
Для вирівнювання ми користувалися теркою та звичайною двохметровою рейкою. Це недорого, але незручно та ненадійно. Дерев'яна рейка розбухла від вологого розчину, наступного дня її викривило. Яка вже тут горизонталь? Але, коли око – алмаз, можна зробити й не таке. Врешті решт, підлога вийшла досить пристойна без усяких саморівняючих сумішей. До того ж, обійшлася вона нам раз у 10 дешевше, якщо порівнювати з потенційними витратами на готові суміші та на платню будівельникам.
Звичайно, кожен сам приймає рішення. Чи купляти дорогі готові суміші, а потім наймати робітників, чи розважатися фізичною працею, купляти всі компоненти окремо, розраховувати співвідношення, вгадувати потрібну консистенцію тощо. Як ви розумієте, в нашому випадку ключовим пунктом були обмежені кошти, тому до бажаного результату ми йшли довго й болісно.
04.10.06
Починаємо з іншого кутка. Причина, я думаю, зрозуміла – так легше рівняти.
Традиційний поріжок біля балкону ми робити не захотіли. Одна з причин – небажання потім возитися з підрізкою ламінату. Тому старий поріг ми просто розковиряли і залили монолітну підлогу на іншому рівні.
05.10.06
Знову просуваємося вздовж стінки, з’єднуємо два острівки чистової стяжки.
Намагаємося, щоб шви нижнього та верхнього шару не співпадали, створюємо своєрідну "перев'язку", як при кладці стін.
06.10.06
Пересуваємося до протилежної стіни. Тепер посеред кімнати залишився острівець, який ми зможемо вирівняти навіть за допомогою своїх примітивних інструментів.
07.10.06
У нас передчуття перемоги. Сподіваємося, що сьогодні в епопеї під назвою "стяжка" можна буде поставити жирну крапку.
Якщо так станеться, що ваше нове житло теж виявиться в старому будинку, навіть не сподівайтеся, що зможете уникнути капітального ремонту підлоги. Нову стяжку обов’язково доведеться робити, тому що плити перекриття, як правило, діряві, крихкі, і не забезпечують ніякої гідро- та шумоізоляції.
Працюємо настільки самозабутньо, що мало не пропустили той відповідальний момент, коли залишився зовсім маленький шматочок, який за розмірами уже можна порівняти зі шпателем і буде закритий одним, останнім замісом розчину.
Тільки зараз розуміємо, що можна було б зафіксувати камеру в одній точці й знімати весь процес через певні проміжки часу. Цікавий фільмець вийшов би, продали б як навчальний посібник.
Але вже пізно. Все!!!
Лише здоровий глузд та острах спотворити свою роботу втримали мене від того, щоб станцювати прямо на щойно вирівняній підлозі. З "нульового циклу" ми вийшли!
Незабаром почнеться наступний цикл, і він буде мати назву "стіни", а може, "електропроводка" чи "стеля". Щось усього занадто багато. Ранувато ми зраділи...
